- розточування
- —————————————————————————————розто́чуванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розточування — я, с. Дія за знач. розточувати I … Український тлумачний словник
розточувальний — а, е. Стос. до розточування. Розточувальні роботи. || Признач. для розточування. •• Розто/чувальний верста/т металорізальний верстат, на якому різцем або іншим інструментом розточують отвори, нарізують різьбу, обточують циліндричні поверхні тощо … Український тлумачний словник
розточувальник — а, ч. Фахівець із розточування … Український тлумачний словник
розточитися — 1 дієслово доконаного виду ставати ширшим внаслідок розточування розточитися 2 дієслово доконаного виду розтектися розточитися 3 дієслово доконаного виду розбігтися розточитися 4 дієслово доконаного виду розговоритися … Орфографічний словник української мови